Зросла довіра до голів МВС і НАБУ

Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова

Оцінка громадянами ефективності діяльності директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова зросла з липня 2020 року.

Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, представлені сьогодні на пресконференції в Укрінформі.

“Найкращу позитивну динаміку показала оцінка діяльності директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника (з липня 2020 р. баланс оцінки довіри/недовіри зріс із -41% до -35% - ред.). Також найкращий баланс оцінок позитивної та негативної має голова СБУ Іван Баканов (проте за останні 10 місяців зміна балансу в кращий бік була трішки більше похибки опитування: від -30% у 2020 році до -27% у 2021 році - ред.), не змінилися позиції генерального прокурора Ірини Венедіктової (баланс оцінки її дій лишився незмінним: -39%). Поліпшилася оцінка міністра внутрішніх справ Арсена Авакова (баланс змінився із -52% до -48%)”, - сказав політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський.

За його словами, загалом баланс довіри до всіх правоохоронних органів лишається негативним. Проте для низки структур цей показник погіршився. Зокрема, зросла недовіра до Національної поліції та Служби безпеки України (для обох із -25 % до -31 %). Дещо покращився цей показник для Міністерства внутрішніх справ (із -46% до -43%), Державного бюро розслідувань (із -47% до -43%), прокуратури (із -58% до -52%), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (з -60% до -52%). Найкраща позитивна динаміка зміни довіри/недовіри за останні 10 місяців спостерігається стосовно Національного антикорупційного бюро України: баланс поліпшився з -59% до -49 %.

Аналітик припустив, що погіршення балансу довіри та недовіри до Нацполіції та СБУ може бути наслідком дій обох правоохоронних структур із придушення протестів проти засудження громадських активістів та корупції у судовій системі (лютий - березень 2021).

За його словами, порівняння динаміки довіри та оцінки дій за останні 10 місяців вказує на те, що попри певні позитивні зміни у настроях, прокуратура має найгірший баланс довіри та недовіри. Незмінна оцінка діяльності Генпрокурора може свідчити як про брак публічної комунікації, так і про необхідність більш рішучих дій для здобуття суспільної підтримки. Зокрема, опитування вказує на нагальність оцінки роботи прокурорів у південних та східних областях для відновлення довіри до держави.

На довіру до правоохоронних органів, за словами Бурковського, може впливати загальна економічна ситуація в країні. Більш заможні верстви у кризовий період бачать у силових структурах запоруку стабільності та захисту.

Українців найбільше турбує поширення наркотиків, нетверезі водії, хуліганство та пограбування - опитування

Українці вважають, що найбільшої уваги правоохоронних органів потребують проблеми поширення і вживання наркотиків (39%), водіння водіями у нетверезому стані (36%), хуліганство (31%), пограбування помешкань (31%), корупція посадовців (24%), шахрайство (23%) та крадіжки в громадських місцях (18%).

“Ціла низка злочинів. Такі, як поширення і вживання наркотиків, водіння автотранспорту водіями у нетверезому стані, хуліганство, пограбування помешкань, корупція посадових осіб різних органів влади, шахрайство, крадіжки в громадських місцях”, - сказав політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський.

За його словами, перелік топдесятки злочинів, які найбільше непокоять громадян, не змінився за останні 10 місяців. Привертає увагу зростання кількості згадок таких кримінальних вчинків проти майна та власності громадян та держави: пограбування квартир (домівок) – з 25% до 31%; незаконна економічна діяльність – з 12% до 17%; виготовлення і поширення неякісного продовольства і ліків – з 11% до 14%; невиплата заробітної плати – з 7% до 13%; незаконне звільнення з роботи – з 7% до 10%, сказав експерт.

Викликає тривогу у респондентів й певне зростання згадок таких тяжких злочинів, як убивства – з 6% до 9% та зґвалтування – з 2% до 5%.

При цьому, за даними соціологів, на поширення та вживання наркотиків нарікала більшість респондентів із міст-мільйонників (66%), селищ міського типу (51%, можливо, це смт – супутники великих міст), східних регіонів (57%); пограбування приватних помешкань частіше згадували у середніх та великих містах (від 100 тис. населення) (43%) і на сході (49%); злочин шахрайства більше непокоїть жителів сходу і півдня (28% і 30% відповідно); на крадіжки в громадських місцях частіше нарікали жителі малих міст (26% у містах з населенням менше 50 тис. осіб) та у південних областях (25%).

На невиплату заробітної плати скаржилися респонденти з малих міст (менше 100 тис. населення) – 24% та зі східних областей – 18%; про незаконне звільнення з роботи частіше повідомляли респонденти з великих міст (13%).

Відповідаючи на запитання про те, з якими проблемами правоохоронні органи більш-менш справляються, 20% опитаних назвали хуліганство, 12% – водіння автотранспорту водіями у нетверезому стані. 22% опитаних вважають, що питань, з якими правоохоронці успішно справляються, взагалі немає, а 37% не змогли дати відповіді.

Загальнонаціональне опитування проводилося з 14 по 19 травня 2021 року в усіх регіонах України, крім Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Author’s Posts